Максим Бернацький, директор "Рост Агро"

Просапні культури у нас вирощуються за технологією Strip-till. Тобто кукурудза, соняшник – гарантовано. Цю технологію ми почали використовувати для забезпечення сприятливих умов для розвитку насіннєвої кукурудзи, адже лінія – це товарний гібрид, у неї інша чутливість до температурних катаклізмів. Після цього технологія перейшла повністю на весь масив просапних.

Культури суцільного висіву, такі як соя, горох, пшениця, ми висіваємо «по нулю». Наприклад у нас були випадки, коли на полі працює комбайн, збираючи сою, а за ним іде сівалка. І періодично сівалка зупиняється, оскільки комбайн не встигає забезпечити її роботою.

Основна причина переходу на «нульову» технологію – це проблема сівби у сухий ґрунт. Раніше, за класичною технологією. Ця проблема зустрічалася у нас досить часто. З початком використання Strip-till і No-till вона виникає значно рідше.

Втім, при переході потрібно враховувати, що система нульової обробки повинна бути адаптована під конкретний регіон. Не можна просто взяти її з іншого континенту чи регіону і без змін перенести на свої поля. Не варто забувати про перехідний період. Просто замінивши техніку, отримати такий самий результат не вдасться. Необхідно переглянути набір культур, сортову політику, терміни сівбі, системи захисту...

Крім того, наприклад, для насінництва кукурудзі No-till нам не зовсім підходила, тому ми вирішили піти на компроміс, перейшовши на Strip-till. Слід сказати, що ці технології викликають масу нових проблем і вимагають на порядок вищої технологічної дисципліні. У нас до сьогодні є певні нюанси з їх впровадженням. Це також вимагає додаткових вкладень не тільки в нову техніку, а й у системи точного землеробства. Наприклад, застосовуючи Strip-till, потрібно обов'язково обладнувати техніку GPS-датчиками, інакше ми не зможемо провести сівбу точно в оброблену смугу.

Так. Після пшениці, а це близько 20% усіх площ, ми висіваємо сидерати. Хоча, чесно кажучи, це не завжди вдається. Коли на конференції в компанії «Агро-Союз» один професор із Канади сказав: «Даже якщо ви маєте змогу отримати хороший посів сидератів хоча б один раз на три роки – це варто робити». І ми намагаємось це робити.

Регулярно. Не кожен рік на кожному полі, але раз на 2 – 3 роки робимо – у зарубіжних лабораторіях, зараз у США. За результатами минулорічних аналізів ґрунту ми спостерігаємо чітку залежність між полями, на яких у нас давно застосовуються технології Strip-till або No – till, і полями, на яких вони почали впроваджуватися нещодавно. У мене є поля, які додали до 0,5 % органічного речовини, - і це об'єктивні, підтверджені дані.

До речі, минулого року служба захисту рослин проводила у нас дослідження у рамках виконання своїх завдань. Так вона підтвердила, що на наших полях у рази менше ґрунтових шкідників і значно більше корисних об'єктів, включаючи дощових черв'яків, порівняно з полями наших сусідів. А взагалі, як кажуть американці, найкраща технологія – це та, яка в тобі працює.